Військово-морська база

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Військовий флот ВМС США на якірній стоянці на ВМБ Гуантанамо. Куба. 1927
Французька військово-морська база в Реюньйоні
Військово-морська база в Тулоні.

Військо́во-морська́ ба́за (ВМБ) — різновид бази військової; обладнаний район узбережжя і прилеглої ділянки моря, що забезпечує дислокацію (зазвичай розосереджену) і широкий маневр сил військово-морського флоту. Військово-морська база повинна надавати усі види забезпечення силам, що базуються.

Визначення

[ред. | ред. код]

Може включати один або декілька пунктів базування, водний район і з'єднання, окремі частини і підрозділи, та засобами для їх оборони та охорони.

По тривалості перебування кораблів військово-морські бази поділяються на постійні і тимчасові.

По розташуванню відносно районів дії сил поділяються на передові, основні та тилові.

Також база військово-морська — це різнорідне з'єднання ВМФ, призначене для всебічного забезпечення сил флоту, що базуються і ведення бойових дій у встановленій зоні відповідальності (операційній зоні). До зони відповідальності ВМБ входять район (ділянка) морського узбережжя, що нею обороняється, обладнане пунктами базування, і прилеглий до узбережжя район моря у встановлених кордонах. Кордони операційної зони для кожної ВМБ визначаються залежно від її значення в системі базування флоту, покладених завдань і складу сил і засобів, що входять.

Для бойового, тилового і спеціального забезпечення сил флоту, що базуються, до складу ВМБ, як правило, входять з'єднання охорони водного району — протичовнові та протимінні кораблі і катери, ракетні, торпедні катери, частини (підрозділу) берегової оборони, тилу, зв'язку, спостереження тощо. Їх склад і чисельність визначаються покладеними на ВМБ завданнями.

У межах операційної зони ВМБ у зручних для стоянки кораблів місцях, як правило, обладнуються основні і маневрені пункти базування, а також пункти розосередженої стоянки кораблів. На прилеглій до пунктів базування території морського узбережжя заздалегідь готуються позиції частин (підрозділів) берегової оборони, розгортаються радіолокаційні і берегові гідроакустичні станції. Поруч влаштовуються ремонтні підприємства, склади і сховища, будуються різні будівлі та споруди для розміщення екіпажів кораблів, органів управління, спеціальних служб, тилових установ, сімей військовослужбовців тощо

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Радянська військова енциклопедія. «А—БЮРО» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза А. А. ГРЕЧКО — председатель. — М. : Воениздат, 1976. — Т. 1. — С. 362. — ISBN 00101-030. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Невский Н. А. Военно-морской флот. — М.: Воениздат, 1959, 326 с.

Посилання

[ред. | ред. код]